Нерадивий піп - найбільша ганьба для церкви Христової. Страшно, коли він переходить межі людської моралі, християнських заповідей і вимог закону.
Недаремно люди говорять: «Дав Бог свято, а чорт - роботу»… Тож поки Бог і Україна з 24 по 26 серпня святкували День Незалежності, піп Михайло Онищук, знехтувавши всіх і все, продовжував рити колишнє кладовище біля луцької 4 гімназії і забивати там бетонні палі.
Чортяка так крутив попом, що той ні на припис Волинської адміністрації, який забороняв йому будь-які роботи на колишньому цвинтарі, ні на міліцію, ні на святу неділю не зважав. Типова попівська безкарність, утверджена владою, що стоїть в церковних чергах на відпущення гріхів, та, як подейкують, родинні зв’язки з нинішнім Митрополитом Луцьким і Волинським Михаїлом (Зінкевичем), суттєво додали нахабства цьому скандальному «бізнес-попу», який, як кажуть, вправно гендлює землею й нерухомістю.
Тож, доки піп «крутив вертеп», світські урядники у всенародне свято за нього жар «вигрібали». Про беззаконня щодня надходили повідомлення оперативному черговому луцького МВС. Було поінформовано і заступника міського голови, заступника начальника управління культури і туризму ВОДА, начальника управління культури ЛМР, муніципальну міліцію Луцька… Щоправда, користі з них було мало. «Спав» і дільничний Тарас Гончарук. Куряча сліпота навіки скувала і «великого попівського друга», сумнозвісного луцького начальника відділу охорони культурної спадщини С.Годлевського, який мав наглядати за виконанням припису. Судячи з його звіту від 4 вересня, він спокійно святкує і досі, а тому ніяких порушень не помітив…
Не побоявся піп гріха й заповідей Господніх, передостання з яких волала саме до нього - «не бреши!». Не почув… А своє свавілля вирішив приховати дивним чином – написав заяву в УБОЗ. Описав себе мало не мучеником, якому не тільки роботи зупиняють, а ще й «нібито на хабара натякають». Тільки не врахував він, що завдяки сучасним досягненням техніки, яка голос його писала, брехню гріховну безпристрасно довести можна… Ось суд її і послухає...
Втім, дідько не лише поплутав церковного служителя. Побалував він і «гріхославну» інспекцію ДАБК у Волинській області, яка так стелилася перед батюшкою, що навіть дозвіл на початок т.зв. підготовчих робіт надала.
Але беручись за «попоугодну справу», забув «раб божий» Л.Герасимюк про маленьку дрібничку - проект майбутньої церкви. Як нам офіційно повідомили в Луцькій міській раді, жодного такого не існує… Як і ордера, що дозволяє земляні роботи.
Хотів піп археологами прикритися, мовляв - наглядали вони, як він землю бурив і могили шматував. Але ДП «Волинські старожитності» офіційно підтвердило, що жоден з його працівників там присутній не був.
А без археологів і науковців в історично важливій частині міста - дійсно ніяк. Адже, за інформацією, отриманою від робітників, щодня з-під землі колишнього православного цвинтаря викопували кілька поховань з людськими рештками. Підтвердили це і розкопки, що нарешті розпочалися 4 серпня – вони й виявили поховання, безжально пошматовані попівським вандалізмом.
М. Онищук, звичайно, нікого про це не повідомляв. Бо для чого йому клопоти? Тож, як кажуть, сам їх вивозив і тихенько прикопував в Гаразджі. Про вимоги закону «Про поховання і похоронну справу», про цілу процедуру, якої належить дотримуватися під час виявлення людських останків і невідомих поховань, навіть і говорити не варто. Закон не для них.
Волинська Єпархія УПЦ КП вже давно «узаконила» ганебні «тихі поховання» страшних знахідок своїх «самобудів». Тож напівграмотні служителі культу з освітою 9 класів і семінарії, не маючи відповідних фахових знань, які дозволяють кваліфікувати знахідки й причини смерті, примітивно знищують рештки історичних могил та наслідки кримінальних і політичних злочинів.
Якщо церква як «найвища хата в селі» буде засвідчувати таке ж беззаконня і зневагу до ближнього, як і наш грішний світ, то з кого тоді людям приклад брати? Якщо попи безсовісно і безкарно бавитимуться в багатих церковних феодалів, приватизувавши право на відчуття та розуміння Бога, то звідки вільним людям і вільній країні взятися?
Не може храм чудотворної святині ікони Холмської Божої Матері будуватися на беззаконні і глумі над пам’яттю одновірців! Не гоже Богу жити в загадженій людськими пороками стайні. Нам потрібні не культові споруди. Нам критично не вистачає Храмів, справжніх Храмів любові і культури, а не крамниць з хрестами. Тож, незважаючи на розлогу чиновницько-попівську мафію, ми і надалі продовжуватимемо цю невдячну справу чистки давніх авгієвих конюшень – не беручи до уваги клобуки, значки і піджаки.
Нічого особистого – Бог, закон і моральні цінності…
Публікація з веб-порталу Volyn Times
Немає коментарів:
Дописати коментар