Луцьк, німці і сучасна окупація

Управління містом - справа тонка, потребує голови і знань. Як це було і могло би бути зараз, можемо дізнатися, зазирнувши в історію Луцька. Для ілюстрації і порівняння з сучасністю колишніх управлінських підходів пропоную зріз буремного 1941 року – часу окупації міста німецькими військами. Незважаючи на війну, Луцьк був цілком керованим і впорядкованим. Тоді він мав значно привабливіший вигляд, ніж сьогодні.

Камінь-Каширський в старих світлинах і поштівках. Ч.2

Продовжуємо публікацію світлин Каменя-Каширського, що була розпочата в першій частині цього матеріалу.

Камінь-Каширський в старих світлинах і поштівках. Ч.1

«Камінь-Каширський − кінцева точка залізничної колії, котра тягнеться з Ковеля. Потяг прибуває сюди в 5:45 та 19:24. Місто знаходиться на відстані 1,5 км від станції. Доїзд коштує 1 злотий. В Камені-Каширському мешкає 1526 людей, проте, населення містечка з прилеглими передмістями сягає 3000 жителів. Тут знаходиться садиба повітової влади, а також ряд інших інстанцій. В містечку працюють  районна лікарня, аптека, медичний пункт, публічна бібліотека та читальня Польської школи в якій також знаходяться спортзал та кінотеатр. До півночі місто отримує електричний струм напругою 120 вольт. З двох готелів більший "Брістоль" в розпорядженні якого 6 кімнат, з ціною 2-3 злотих. Обід в ресторані  Боболовича коштує 1,20 злотого.» Цей уривок з Ілюстрованого путівника по Поліссю, виданого в 1935 році,  дає невеличку можливість зазирнути в міську історію Каменя – Каширського. Проте, ще міцніше, передають дух минулих епох старі фото та листівки, підбірка яких пропонується для перегляду.

Лисюку Клімчук не указ

Чиновники управління культури Волинської ОДА, керованого В.Лисюком, вчергове демонструють свою повну нефаховість у питаннях, що покладені на них посадовими обов’язками, й ігнорують розпорядження Б.Клімчука.

На звернення нашого видання до керівництва Волинської ОДА, яке декларує вправне виконання доручення Прем’єр-міністра України М.Азарова від  21 січня 2013 року № 2739/1/1-13 «Про організацію інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо оперативного реагування на критичні публікації у засобах масової інформації», ми отримали елементарну відписку. 

Бутафорія Луцького замку. Ч.2.

Повітова скарбниця

Нашу подорож історичними ерзацами луцького замку продовжимо з будівлі Повітової скарбниці (Єпископського будинку), яка розмістилася в самому його центрі. Згідно з Державним реєстром пам’яток, спорудили її в 1821 році. Однак із цим не погоджуються дослідники, які датують завершення будівництва скарбниці 1807 роком. Цей цегляний двохповерховий будинок збудований губернським фінансовим управлінням спеціально для повітової палати Луцького округу - за зразковим проектом. Існує припущення, що на цьому місці розміщувався колишній двір луцького владики, який був зруйнований черговою пожежею 1781 року.

Луцька влада готує чергове знищення?

Зухвалий наступ нинішньої владної міської команди на культурну спадщину древнього Луцька продовжується. Ще не встигли вщухнути скандали навколо знищення й спотворення пам’яток національного значення і незаконної забудови історичного центру, як вже зріють нові. Про це свідчать проектні пропозиції щодо нового будівництва в місті, які є в нашому розпорядженні. Згідно з ними, планується будівництво на території Державного історико-культурного заповідника та в його охоронній зоні. 

Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.3

Частина третя. Села на берегах Стоходу та в поліських джунглях 

На заході Камінь-Каширщини протікає Стохід. Назва річки розповідає про те, що вона складається з великої кількості рукавів, між якими лежать численні острови. Старі та нові русла, звиваючись, несуть води в Прип'ять, вони сходяться та розходяться, вливаються одне в одне, утворюють великі плеса, з'являються та губляться в хащах. З обох сторін від Стоходу лежать великі масиви лісу, через які в'ються його притоки: Стобихівка, Ясенівка, Локниця, Череваха, Гривка. В цих джунглях здавна селилися люди, яких ліси вабили звіриною, а річки - рибою. 

На Волині народився новий театр (Фото-Відео)

Знакова культурна подія відбулася в рамках відзначення 142-ої річниці з дня народження нашої великої землячки Лесі Українки. У волинському просторі з’явився ще один театр - із багатозначною назвою «Коло Лесі». Його першу прем’єру - поетичну виставу за творами поетеси «Лесина містерія» - глядачі змогли побачити в стінах найстарішого луцького театру, що колись носив ім’я Юліуша Словацького (нині Волинський академічний обласний театр ляльок). 

Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.2

Частина друга. Села обабіч Турії та на початку Пінських боліт 

Села західної частини району розміщені на берегах та в болотах Турії. Спокійної поліської річки, названої на честь дикого тура. На Волині до цих тварин ставилися особливо - на їхню честь названі села та урочища, їм присвячені народні пісні та легенди… Колись вона не тільки дарувала селянам рибу, а й була важливою транспортною артерією. На півночі району заплави Турії та невеликої річки Цир стають широкими та заболоченими, тут - початок безкрайніх Пінських боліт. Колись у них було багато в’юнів, яких селяни продавали на базарах.

Фотошторм. «Історії рада - рада чи не рада?...»

В Луцьку знову штормило. Це учасники чергового «Фотошторму» піднімали своєю енергією пил байдужості із засніжених вулиць міста. Нинішнє фотополювання відбулося в рамках громадянської кампанії «Волинський щит», а тому в центрі уваги - проблеми культури й історії, які, на думку учасників, дуже актуальні для нашого краю.