Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.1

Частина перша. Поселення навколо Каменя та над давніми шляхами, що ведуть у місто 

В далекому минулому вся територія, яку нині займає район, була вкрита лісами. Дубові гаї, соснові бори, дрімучі ялинники, ліщинові, вільшані, березові та осинові ліси простягалися на десятки кілометрів. Іншою характерною рисою цієї місцевості було болото. Причому, не окремі болота, а болото без кінця і краю… Села стояли ніби на островах серед болота, їх з'єднували насипані дороги. А навесні та восени під час повеней більшість сіл взагалі була відрізана від світу.

"Волинський щит" захищає пам'ять Косачів

Активісти у рамках громадянської кампанії «Волинський щит», яка нещодавно стартувала на Волині, знову піднімають наболілі питання, що десятками років накопичувалися в царині культури й історичної спадщини краю. 15 лютого 2013 року на 17-ій сесії Волинської облради VI скликання депутати Волинської обласної ради підтримали запит їхнього колеги В‘ячеслава Рубльова, що його ініціювали учасники кампанії.

Бутафорія Луцького замку. Ч.1.

Він є візитівкою Луцька і Волині, увійшов до  сімки чудес України, його зображення красується на державних грошах і етикетках національних виробників… Луцький замок. Його історія нараховує понад шість століть. Були в його житті славні сторінки, була і руїна. Але найбільшої ганьби він зазнав у наш час. 

«Жебрак» - багач, або пограбування по-луцьки.

Історія - це не лише «сухі» дати, які ми з примусу вчили на уроках у школі. Вона може бути досить динамічною і захопливою, навіть із елементами детективу, в який з пристрастю поринаєш – попри те, що минули десятки і сотні років. Один із таких випадків, згадку про який знайшов у старій польській газеті і поліційних матеріалах того часу, хочу вам переповісти. Трапилося це в Луцьку, на початку 30-х років минулого століття.

Фотошторм. "Куремса з Луцька не пішов"

Після невеликої перерви «Фотошторм» знову накрив Луцьк. 9 лютого у фотоприціл проекту потрапило Старе місто. Зважаючи на критичний стан, в якому опинився Державний історико-культурний заповідник у м. Луцьку – багато років він є заручником бездарності його керівництва і об’єктом знищення та масової самочинної забудови, - об’єктиви фотоапаратів фіксували проблеми історичного серця Волині.

Німецькі аси на волинських теренах

До написання цього матеріалу спонукала стара світлина, що випадково потрапила до рук. На ній - група німецьких офіцерів з збитим російським авіатором, які усміхаються в об’єктив камери. Підпис засвідчив: «Hauptm. Bölke». Намагаючись розібратися, хто є хто, ми натрапили на несподівану історичну знахідку. З’ясувалося, що на цьому маловідомому фото, зробленому в Ковелі в 1916 році, зображений знаменитий німецький військовий льотчик, один із перших асів в історії світової авіації, автор однойменних правил повітряного бою «Dicta Boelcke» Освальд Бельке.

Луцький «пашквіль».

Більше 400 років минуло відтоді, як у Луцьку з’явився сатиричний вірш, що його написали шляхтич Іван Журавницький і його дружина Олена Копоть, - він по праву може вважатися передвісником української сатири і сучасних технологій «чорного PRу». 

ЖУРАВНИЦЬКІ

Уперше цей випадок як побутовий факт описав історик О. Левицький у своєму нарисі «Очерки старинного быта Волыни и Украины», що був надрукований у журналі «Киевская старина» за квітень 1889 року. А літературознавець Григорій Нудьга повернув його із запилених архівів - вже як значиму історію появи першого волинського поета, який народився приблизно у 1525 – 1530 роках у шляхетній родині Марка Васильовича Журавницького. Останній служив і помер у Луцьку. Марко був людиною справедливою, мужньою і лицарської вдачі. Як патріот він вважав, що слід триматися трьох сил: шаблі, книжки і єдності, чому і навчав своїх синів. 10 січня 1561 року Марко Журавницький, вже в досить поважному віці, був нареченим луцьким і острозьким владикою.

Історія залізничної станції Верхи

Є в селі Верхи вулиця Варшава. Вона з центру села веде на південь, зовсім не в бік Варшави. Колись тут була залізнична станція, з якої і починалася подорож “на Варшаву”. Поява залізниці у Верхах пов’язана з подіями Першої світової війни, коли фронт пролягав по лінії річки Стохід, правий берег якої займали Російські війська а лівий Австро – Німецькі війська.

Професіонали у темі руйнації

Питання збереження культурної спадщини Луцька останнім часом стоїть особливо гостро. Стаханівськими темпами руйнуються пам'ятки архітектури та археології. Руйнівні ремонти, прибудовки та металопластикові вікна скорочують кількість архітектурних об'єктів, котрі несуть в собі інформацію про минулі епохи. 

Чиновники різних мастей завжди мають універсальну відповідь на будь–які питання. Про що б не йшлося, завжди чиновник скаже: “Питання складне,… потрібен комплексний підхід,… вже зроблено перші кроки (є значні досягнення) в цій галузі, проте не вистачає коштів, щоб остаточно вирішити проблему…” Те саме вони говорять і про збереження культурного спадку. 

Яскравою демонстрацією “професійності” чиновників стала так звана реставрація будинку Пузин, внаслідок якої пам'ятка архітектури національного значення, збудована в XVI столітті, виглядає тепер як проста хата. Про це ми вже писали. 

Версія походження назви "Волинь".

Пропонуэмо вашій увазі уривок з статті О.М. Трубачьова "Мысли о дохристианской религии славян в свете славянского языкознания", що базується на його книзі "Труды по этимологии: Слово. История. Культура. Т. 2.", Москва, "Языки славянской культуры, 2005г., стр. 423", де автор здійснив спробу пояснення етимології поняття і назви Волинь.