Луцьк, німці і сучасна окупація

Управління містом - справа тонка, потребує голови і знань. Як це було і могло би бути зараз, можемо дізнатися, зазирнувши в історію Луцька. Для ілюстрації і порівняння з сучасністю колишніх управлінських підходів пропоную зріз буремного 1941 року – часу окупації міста німецькими військами. Незважаючи на війну, Луцьк був цілком керованим і впорядкованим. Тоді він мав значно привабливіший вигляд, ніж сьогодні.

Камінь-Каширський в старих світлинах і поштівках. Ч.2

Продовжуємо публікацію світлин Каменя-Каширського, що була розпочата в першій частині цього матеріалу.

Камінь-Каширський в старих світлинах і поштівках. Ч.1

«Камінь-Каширський − кінцева точка залізничної колії, котра тягнеться з Ковеля. Потяг прибуває сюди в 5:45 та 19:24. Місто знаходиться на відстані 1,5 км від станції. Доїзд коштує 1 злотий. В Камені-Каширському мешкає 1526 людей, проте, населення містечка з прилеглими передмістями сягає 3000 жителів. Тут знаходиться садиба повітової влади, а також ряд інших інстанцій. В містечку працюють  районна лікарня, аптека, медичний пункт, публічна бібліотека та читальня Польської школи в якій також знаходяться спортзал та кінотеатр. До півночі місто отримує електричний струм напругою 120 вольт. З двох готелів більший "Брістоль" в розпорядженні якого 6 кімнат, з ціною 2-3 злотих. Обід в ресторані  Боболовича коштує 1,20 злотого.» Цей уривок з Ілюстрованого путівника по Поліссю, виданого в 1935 році,  дає невеличку можливість зазирнути в міську історію Каменя – Каширського. Проте, ще міцніше, передають дух минулих епох старі фото та листівки, підбірка яких пропонується для перегляду.

Лисюку Клімчук не указ

Чиновники управління культури Волинської ОДА, керованого В.Лисюком, вчергове демонструють свою повну нефаховість у питаннях, що покладені на них посадовими обов’язками, й ігнорують розпорядження Б.Клімчука.

На звернення нашого видання до керівництва Волинської ОДА, яке декларує вправне виконання доручення Прем’єр-міністра України М.Азарова від  21 січня 2013 року № 2739/1/1-13 «Про організацію інформаційно-роз'яснювальної роботи щодо оперативного реагування на критичні публікації у засобах масової інформації», ми отримали елементарну відписку. 

Бутафорія Луцького замку. Ч.2.

Повітова скарбниця

Нашу подорож історичними ерзацами луцького замку продовжимо з будівлі Повітової скарбниці (Єпископського будинку), яка розмістилася в самому його центрі. Згідно з Державним реєстром пам’яток, спорудили її в 1821 році. Однак із цим не погоджуються дослідники, які датують завершення будівництва скарбниці 1807 роком. Цей цегляний двохповерховий будинок збудований губернським фінансовим управлінням спеціально для повітової палати Луцького округу - за зразковим проектом. Існує припущення, що на цьому місці розміщувався колишній двір луцького владики, який був зруйнований черговою пожежею 1781 року.

Луцька влада готує чергове знищення?

Зухвалий наступ нинішньої владної міської команди на культурну спадщину древнього Луцька продовжується. Ще не встигли вщухнути скандали навколо знищення й спотворення пам’яток національного значення і незаконної забудови історичного центру, як вже зріють нові. Про це свідчать проектні пропозиції щодо нового будівництва в місті, які є в нашому розпорядженні. Згідно з ними, планується будівництво на території Державного історико-культурного заповідника та в його охоронній зоні. 

Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.3

Частина третя. Села на берегах Стоходу та в поліських джунглях 

На заході Камінь-Каширщини протікає Стохід. Назва річки розповідає про те, що вона складається з великої кількості рукавів, між якими лежать численні острови. Старі та нові русла, звиваючись, несуть води в Прип'ять, вони сходяться та розходяться, вливаються одне в одне, утворюють великі плеса, з'являються та губляться в хащах. З обох сторін від Стоходу лежать великі масиви лісу, через які в'ються його притоки: Стобихівка, Ясенівка, Локниця, Череваха, Гривка. В цих джунглях здавна селилися люди, яких ліси вабили звіриною, а річки - рибою. 

На Волині народився новий театр (Фото-Відео)

Знакова культурна подія відбулася в рамках відзначення 142-ої річниці з дня народження нашої великої землячки Лесі Українки. У волинському просторі з’явився ще один театр - із багатозначною назвою «Коло Лесі». Його першу прем’єру - поетичну виставу за творами поетеси «Лесина містерія» - глядачі змогли побачити в стінах найстарішого луцького театру, що колись носив ім’я Юліуша Словацького (нині Волинський академічний обласний театр ляльок). 

Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.2

Частина друга. Села обабіч Турії та на початку Пінських боліт 

Села західної частини району розміщені на берегах та в болотах Турії. Спокійної поліської річки, названої на честь дикого тура. На Волині до цих тварин ставилися особливо - на їхню честь названі села та урочища, їм присвячені народні пісні та легенди… Колись вона не тільки дарувала селянам рибу, а й була важливою транспортною артерією. На півночі району заплави Турії та невеликої річки Цир стають широкими та заболоченими, тут - початок безкрайніх Пінських боліт. Колись у них було багато в’юнів, яких селяни продавали на базарах.

Фотошторм. «Історії рада - рада чи не рада?...»

В Луцьку знову штормило. Це учасники чергового «Фотошторму» піднімали своєю енергією пил байдужості із засніжених вулиць міста. Нинішнє фотополювання відбулося в рамках громадянської кампанії «Волинський щит», а тому в центрі уваги - проблеми культури й історії, які, на думку учасників, дуже актуальні для нашого краю.

Ойконімія Камінь-Каширщини. Ч.1

Частина перша. Поселення навколо Каменя та над давніми шляхами, що ведуть у місто 

В далекому минулому вся територія, яку нині займає район, була вкрита лісами. Дубові гаї, соснові бори, дрімучі ялинники, ліщинові, вільшані, березові та осинові ліси простягалися на десятки кілометрів. Іншою характерною рисою цієї місцевості було болото. Причому, не окремі болота, а болото без кінця і краю… Села стояли ніби на островах серед болота, їх з'єднували насипані дороги. А навесні та восени під час повеней більшість сіл взагалі була відрізана від світу.

"Волинський щит" захищає пам'ять Косачів

Активісти у рамках громадянської кампанії «Волинський щит», яка нещодавно стартувала на Волині, знову піднімають наболілі питання, що десятками років накопичувалися в царині культури й історичної спадщини краю. 15 лютого 2013 року на 17-ій сесії Волинської облради VI скликання депутати Волинської обласної ради підтримали запит їхнього колеги В‘ячеслава Рубльова, що його ініціювали учасники кампанії.

Бутафорія Луцького замку. Ч.1.

Він є візитівкою Луцька і Волині, увійшов до  сімки чудес України, його зображення красується на державних грошах і етикетках національних виробників… Луцький замок. Його історія нараховує понад шість століть. Були в його житті славні сторінки, була і руїна. Але найбільшої ганьби він зазнав у наш час. 

«Жебрак» - багач, або пограбування по-луцьки.

Історія - це не лише «сухі» дати, які ми з примусу вчили на уроках у школі. Вона може бути досить динамічною і захопливою, навіть із елементами детективу, в який з пристрастю поринаєш – попри те, що минули десятки і сотні років. Один із таких випадків, згадку про який знайшов у старій польській газеті і поліційних матеріалах того часу, хочу вам переповісти. Трапилося це в Луцьку, на початку 30-х років минулого століття.

Фотошторм. "Куремса з Луцька не пішов"

Після невеликої перерви «Фотошторм» знову накрив Луцьк. 9 лютого у фотоприціл проекту потрапило Старе місто. Зважаючи на критичний стан, в якому опинився Державний історико-культурний заповідник у м. Луцьку – багато років він є заручником бездарності його керівництва і об’єктом знищення та масової самочинної забудови, - об’єктиви фотоапаратів фіксували проблеми історичного серця Волині.

Німецькі аси на волинських теренах

До написання цього матеріалу спонукала стара світлина, що випадково потрапила до рук. На ній - група німецьких офіцерів з збитим російським авіатором, які усміхаються в об’єктив камери. Підпис засвідчив: «Hauptm. Bölke». Намагаючись розібратися, хто є хто, ми натрапили на несподівану історичну знахідку. З’ясувалося, що на цьому маловідомому фото, зробленому в Ковелі в 1916 році, зображений знаменитий німецький військовий льотчик, один із перших асів в історії світової авіації, автор однойменних правил повітряного бою «Dicta Boelcke» Освальд Бельке.

Луцький «пашквіль».

Більше 400 років минуло відтоді, як у Луцьку з’явився сатиричний вірш, що його написали шляхтич Іван Журавницький і його дружина Олена Копоть, - він по праву може вважатися передвісником української сатири і сучасних технологій «чорного PRу». 

ЖУРАВНИЦЬКІ

Уперше цей випадок як побутовий факт описав історик О. Левицький у своєму нарисі «Очерки старинного быта Волыни и Украины», що був надрукований у журналі «Киевская старина» за квітень 1889 року. А літературознавець Григорій Нудьга повернув його із запилених архівів - вже як значиму історію появи першого волинського поета, який народився приблизно у 1525 – 1530 роках у шляхетній родині Марка Васильовича Журавницького. Останній служив і помер у Луцьку. Марко був людиною справедливою, мужньою і лицарської вдачі. Як патріот він вважав, що слід триматися трьох сил: шаблі, книжки і єдності, чому і навчав своїх синів. 10 січня 1561 року Марко Журавницький, вже в досить поважному віці, був нареченим луцьким і острозьким владикою.

Історія залізничної станції Верхи

Є в селі Верхи вулиця Варшава. Вона з центру села веде на південь, зовсім не в бік Варшави. Колись тут була залізнична станція, з якої і починалася подорож “на Варшаву”. Поява залізниці у Верхах пов’язана з подіями Першої світової війни, коли фронт пролягав по лінії річки Стохід, правий берег якої займали Російські війська а лівий Австро – Німецькі війська.

Професіонали у темі руйнації

Питання збереження культурної спадщини Луцька останнім часом стоїть особливо гостро. Стаханівськими темпами руйнуються пам'ятки архітектури та археології. Руйнівні ремонти, прибудовки та металопластикові вікна скорочують кількість архітектурних об'єктів, котрі несуть в собі інформацію про минулі епохи. 

Чиновники різних мастей завжди мають універсальну відповідь на будь–які питання. Про що б не йшлося, завжди чиновник скаже: “Питання складне,… потрібен комплексний підхід,… вже зроблено перші кроки (є значні досягнення) в цій галузі, проте не вистачає коштів, щоб остаточно вирішити проблему…” Те саме вони говорять і про збереження культурного спадку. 

Яскравою демонстрацією “професійності” чиновників стала так звана реставрація будинку Пузин, внаслідок якої пам'ятка архітектури національного значення, збудована в XVI столітті, виглядає тепер як проста хата. Про це ми вже писали. 

Версія походження назви "Волинь".

Пропонуэмо вашій увазі уривок з статті О.М. Трубачьова "Мысли о дохристианской религии славян в свете славянского языкознания", що базується на його книзі "Труды по этимологии: Слово. История. Культура. Т. 2.", Москва, "Языки славянской культуры, 2005г., стр. 423", де автор здійснив спробу пояснення етимології поняття і назви Волинь.